Отримав я в середу візу і в цей вечір почав шукати вписку по каучсьорфінгу. Тим людям що я покидав заявки практично всі кудась їхали або вже мали людей на ті числа. В мене вже почали появлятись думки, що накрилась моя поїздка мідним тазом, бо на вулиці або на вокзалах ночувати щось не дуже хотілось. Але в П'ятницю мені відписали одні дуже хороші люди що готові мене вписати. Вздихнувши з полегшенням я зразу почав шукати вписку в Любліні, бо невідомо чи доїду до Варшави, а підстрахуватись не завадить. В Любліні не важко було знайти вписку і 2 людей зразу відписали, що якщо не доїду то можна буде у них переночувати.
31.01.2015(Субота)
Вийшовши з хати ранком перш за все що я замітив це погода - погода була ужасна в цей день, падав дощ, але вже як вирішив їхати тому вертатись це також Негарно. На трасі я був 07:30, довго не стоявши, я 2 машинами доїхав до кордону, на кордоні я застопив машину через кордон і до Томашова. Ще одне коли на кордоні перевіряли документи, мені сказали показати Запрошення, яке я б мав мати при собі, тому що перший раз по цій візі їду. Запрошення я не мав, мав тільки страховку, тоді я вже трішки пересрав що не впустять через те сране Запрошення, але все минулось і мене пропустили. З Томашова застопив в Замосць машину, водій який підвозив мене в Замосць говорив що був в Україні і те що йому запам'яталось це "Сука - Блять" і те що наші гаїшники просили грошей( про наших гаїшніків говорила мені не одна людина в цій подорожі), це дуже засмучує що перше що згадує людина про Україну, це як в нас нас на границі і по Україні гаїшніки просять гроші невідомо за що. Коли стопив в якомусь селі, то почав падати здаравєнний сніг.
Ось і перша Неприємність. Але одне добре це те що мені не доводилоь довго стояти на трасі, тому я не мерз. Водій який підвозив мене в Люблін купив мені в Макдаку Гамбург і водичку за що йому (Дякую). Доїхавшхи в Люблін на годиннику була 14:20, в Польщі в 4 год. вже починає темніти, а до Варшави з Любліна 170км, це мене аж ніяк не радувало. Довго не зупинялись машини і вже доходила 4 година. Тому я вирішив якщо застполю якусь машину то тільки пряму в Варшаву, а якщо нє то залишаюсь в Любліні ночувати і подивлюсь на Люблін, Варшава почекає. І тут зупиняється фура я питаюсь:
Куда?
водій - до Ґруєца, це 70км від Варшави.
Незнаю чого но я сів в машину і ми поїхали. Водію фури було 26 років і це вже була його фура, яку він взяв в кредит на 3 роки, якщо виплатить то буде його. Говорив якщо все буде добре йти, то на Наступний рік візьме ще одну в кредит і так помаленько буде розкручуватись, по дорозі він дав мені бутилку соку, заїхали в МакДак купив мені картошку. Гамбургер, Колу(Величезне Дякую), в машині в нього був інтернет він довзолив мені зайти щоб я написав своїм каучам що я запізнюсь, дуже Добра Людина, по дорозі ми обмінялись контактами, якщо що то можливо ще зустрінемось. Ось коли вже мали доїжджаи до місця де я мав виходити була 18:37 і була вже ніч. Але в мене такий настрій Хороший був що мені всеодно було на ніч, на той собачий холод, чомусь я впевнений був що я вже доїду, 70км то не 200 і так було як я думав. Водій попитався по рації чи часом ніхто не їде до Варшави і не міг б мене забрати і тут перша людина відзивається що може підвезти.....вот тоді в мене настрій був на Вищому рівні, (все таки так мало бути, що я мав сітси з цим водієм доїхати до того Ґруєца і там зразу пересісти на пряму машину до Варшави). Довіз мене на одну з Заправок і там зразу підїхав водій на легковому атвомобілі який мене забрав в Варшаву. Цей водій що віз мене в Варшаву також був підприємцем, він займався тим що купляв машини для порізки дерева в Австрії і продавав за дороще їх в Польщі, сам факт того що тих машин не так багато в Польщі машина така коштує 150 000. За минулий місяць він заробив 40 000 злотих, просив розказати як ситуація в Україні і на Заході, тому що хоче поїхати до Львова, бо каже не вірю те що в телевізії говорять, краще почути від людини яка безпосередньо живе в цих краях. Я запевнив його що може спокійно їхати до Львова і не переживати(саме головне що всі практично водії які підвозили питались за ситуацію в Україні і говорили що той Путін то курва яку треба застреліч). Завіз він мене в Варшаву, подзвонив ще жінці запитався як краще мені заїхати до вулиці на якій в мене був хост, завіз на зупинку, дав подзвонити мені до своїх каучів щоб вони зустріли мене на зупинці і поїхав там додому. Заїхав я на цю вулицю, вийшов і зустрів мене Маріуш з собакою породи Голд ретрівер, породу цих собак я дуже люблю, тому я дуже зрадів. Вулиця на якій в мене був Хост це вулиця Меломанов, на цій вулиці живуть ті яким без різниці який жанр музики слухати, головне щ подобалось. Пішли ми на квартиру і там мене зустріла жінка Маріуша Кароліна з маленькою дочкою. Показали де я буду спати, приготували домашню піцу і ми повечеряли. Повечерявши ми Гарно поговорили, вони показували мені відео як вони були в Чилі ппц Гарно, тільки кажуть що дорого за обід потрібно було заплатити 100зл, я думав що там наоборот дешево. Цього року весною планують відвідати Ісландію - мрія, також виявилось що Маріуш працює в міністерстві Праці Польщі і дуже часто їздить там на збори європейського союзу в різні країни і час від часу бере з собою жінку, робота і заодно нова країна. На годиннику була 00:43 і ми полягали спати.
Куда?
водій - до Ґруєца, це 70км від Варшави.
Незнаю чого но я сів в машину і ми поїхали. Водію фури було 26 років і це вже була його фура, яку він взяв в кредит на 3 роки, якщо виплатить то буде його. Говорив якщо все буде добре йти, то на Наступний рік візьме ще одну в кредит і так помаленько буде розкручуватись, по дорозі він дав мені бутилку соку, заїхали в МакДак купив мені картошку. Гамбургер, Колу(Величезне Дякую), в машині в нього був інтернет він довзолив мені зайти щоб я написав своїм каучам що я запізнюсь, дуже Добра Людина, по дорозі ми обмінялись контактами, якщо що то можливо ще зустрінемось. Ось коли вже мали доїжджаи до місця де я мав виходити була 18:37 і була вже ніч. Але в мене такий настрій Хороший був що мені всеодно було на ніч, на той собачий холод, чомусь я впевнений був що я вже доїду, 70км то не 200 і так було як я думав. Водій попитався по рації чи часом ніхто не їде до Варшави і не міг б мене забрати і тут перша людина відзивається що може підвезти.....вот тоді в мене настрій був на Вищому рівні, (все таки так мало бути, що я мав сітси з цим водієм доїхати до того Ґруєца і там зразу пересісти на пряму машину до Варшави). Довіз мене на одну з Заправок і там зразу підїхав водій на легковому атвомобілі який мене забрав в Варшаву. Цей водій що віз мене в Варшаву також був підприємцем, він займався тим що купляв машини для порізки дерева в Австрії і продавав за дороще їх в Польщі, сам факт того що тих машин не так багато в Польщі машина така коштує 150 000. За минулий місяць він заробив 40 000 злотих, просив розказати як ситуація в Україні і на Заході, тому що хоче поїхати до Львова, бо каже не вірю те що в телевізії говорять, краще почути від людини яка безпосередньо живе в цих краях. Я запевнив його що може спокійно їхати до Львова і не переживати(саме головне що всі практично водії які підвозили питались за ситуацію в Україні і говорили що той Путін то курва яку треба застреліч). Завіз він мене в Варшаву, подзвонив ще жінці запитався як краще мені заїхати до вулиці на якій в мене був хост, завіз на зупинку, дав подзвонити мені до своїх каучів щоб вони зустріли мене на зупинці і поїхав там додому. Заїхав я на цю вулицю, вийшов і зустрів мене Маріуш з собакою породи Голд ретрівер, породу цих собак я дуже люблю, тому я дуже зрадів. Вулиця на якій в мене був Хост це вулиця Меломанов, на цій вулиці живуть ті яким без різниці який жанр музики слухати, головне щ подобалось. Пішли ми на квартиру і там мене зустріла жінка Маріуша Кароліна з маленькою дочкою. Показали де я буду спати, приготували домашню піцу і ми повечеряли. Повечерявши ми Гарно поговорили, вони показували мені відео як вони були в Чилі ппц Гарно, тільки кажуть що дорого за обід потрібно було заплатити 100зл, я думав що там наоборот дешево. Цього року весною планують відвідати Ісландію - мрія, також виявилось що Маріуш працює в міністерстві Праці Польщі і дуже часто їздить там на збори європейського союзу в різні країни і час від часу бере з собою жінку, робота і заодно нова країна. На годиннику була 00:43 і ми полягали спати.
01.02.2015(Неділя)
Я встав в 8, бо 9:30 ми мали виходити з квартири вони їхали на басейн. Поснідали, я ще трішки посидів в інеті і ми пішли. Завезли вони мене до дому Президента і там зразу королівський парк. Погуляв я по тому парку пів год. тому що саме цікавіше що там було це замок на воді, так що в прискореному режимі я його обходив і поїхав в центр.
Я встав в 8, бо 9:30 ми мали виходити з квартири вони їхали на басейн. Поснідали, я ще трішки посидів в інеті і ми пішли. Завезли вони мене до дому Президента і там зразу королівський парк. Погуляв я по тому парку пів год. тому що саме цікавіше що там було це замок на воді, так що в прискореному режимі я його обходив і поїхав в центр.
Сів на маршрутку і доїхав в центр. Там пішов по вулиці яка веде до старого міста, до резиденції президента і все інше. Там також я поки йшов то все що мав побачити то побачив, обійшов старе місто і пішов до Палацу культури який ще побудували москалі.
Також як встав зранку взнав що помер в ДТП Кузьма Скрябін. Вічна Пам'ять. Такі Великі люди так швидко йдуть з цього життя....я ніколи не забуду його відео про те як він розказував про Життя і його пісні.
Потім пішов на зупинку, виїхав за Варшаву, там кількома доїхав практично до самого Замосця, в Замосці я був 17:04, і вже практично було темно, потім я ше 2 машинами доїхав в якесь село від якого лишалось мені 14 км, там недовго стояв і мене підібрав чоловік яикйдумав що я поляк, а йому потрібно було що був поляк бо він щось ам хотів мутити на границі і треба щоб з ним їхав поляк. Дядько норм такий, доїхали до границі і він мав зателефонувати до главного на українській границі чи можна їхати, але він атк і не додзвонився і вирішив так поїхати. По часу я цілком вспівав на маршрутку яка їхала в Сокаль, але не тут та било, польську ми пройшли, а українську нє, тому що машина на якій він їхав були зареєстрована на жінку і він не мав доручення. І нас вернули назад в Польщу піздє просто, просили щоб тіпа мене відпустили а він хай вертається, но наші доблесні митники українськї границі сказали вернутись двом, а атм щоб я собі підсів на якусь машину і ще раз перейшов границю(дурдом блять), вернулись ми назад в Польщу там я підсів на машину, нормально все перейшов і кількома машинами доїхав додому.
ось так я провів свої вихідні.
ось так я провів свої вихідні.
Витрати: 0грн
Немає коментарів:
Дописати коментар